Показаны сообщения с ярлыком физика. Показать все сообщения
Показаны сообщения с ярлыком физика. Показать все сообщения
вторник, 27 октября 2020 г.
четверг, 12 марта 2020 г.
Фізика, математика дистанційно ТОП 10 ресурсів
Фізика, математика дистанційно ТОП 10 ресурсів
Уроки дистанційно: математика, фізика (безкоштовно)
На допомогу вчителю і учням.
1. Отримання знань
Цей освітній Інтернет-ресурс створено Лабораторією інформаційних та комунікаційних технологій, що працює у фізико-математичній гімназії №17 м. Вінниці, та Вінницьким міським центром дистанційної освіти школярів. Сайт є складовою інформаційно-освітнього середовища, в яке автори проекту мріють "занурити" весь навчально-виховний процес у фізико-математичній гімназії №17 м.
4. EdEra Курс: Математика: Арифметика, рiвняння та нерiвностi
9. EdEra "Механіка"
Цей курс дуже вдало поєднує теоретичний фундамент та практичну частину. Ви навчитесь використовувати отримані навички не тільки для розв'язання шкільних задач, а і для побудови власних проектів на основі фізичних законів. Курс дає можливість опанувати матеріал по темі механіка для успішного складання ЗНО.
10. «ЗНО фізика»
Курс «ЗНО фізика» покликаний допомогти всім охочим вступникам поглибити та закріпити набуті знання зі шкільного курсу фізики.
Якщо вам потрібна фізика для вступу на омріяний факультет, то курс з підготовки до зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) від Центру електронного навчання ХНУ імені В.Н. Каразіна допоможе здійснити мрію.
Курс підготовки допоможе:
На допомогу вчителю і учням.
1. Отримання знань
Цей освітній Інтернет-ресурс створено Лабораторією інформаційних та комунікаційних технологій, що працює у фізико-математичній гімназії №17 м. Вінниці, та Вінницьким міським центром дистанційної освіти школярів. Сайт є складовою інформаційно-освітнього середовища, в яке автори проекту мріють "занурити" весь навчально-виховний процес у фізико-математичній гімназії №17 м.
Система надає можливість доступу без реєстрації. Ви можете зайти до системи та працювати з навчальними матеріалами. Статистика проходження навчальних курсів у цьому випадку не зберігається. Деякі курси чи окремі матеріали не доступні незареєстрованим чи неавторизованим користувачам. Тому все-таки варто зареєструватись та заходити до системи, ввівши логін та пароль.
3. Платформа У Класі (математика)
5. Formula навчальний сайт з математики.
На цьому сайті ви зможете навчитися вирішувати математичні завдання, освоїти різні методи рішень, закріпити пройдений матеріал.
6. Сайт Вся элементарная математика (російською мовою)
7. Фізика (російською мовою)
GetAClass економить час учителя. Наочні ролики з фізики і математики з перевірочними завданнями і конспектами. Велика кількість контрольних завдань. Якісно зроблено відеоролики. Безліч експериментів, що пояснюють фізичні явища.
8. Фізика (російською мовою)
YouTube Павел Виктор
Цей курс дуже вдало поєднує теоретичний фундамент та практичну частину. Ви навчитесь використовувати отримані навички не тільки для розв'язання шкільних задач, а і для побудови власних проектів на основі фізичних законів. Курс дає можливість опанувати матеріал по темі механіка для успішного складання ЗНО.
10. «ЗНО фізика»
Курс «ЗНО фізика» покликаний допомогти всім охочим вступникам поглибити та закріпити набуті знання зі шкільного курсу фізики.
Якщо вам потрібна фізика для вступу на омріяний факультет, то курс з підготовки до зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) від Центру електронного навчання ХНУ імені В.Н. Каразіна допоможе здійснити мрію.
Курс підготовки допоможе:
- отримати ґрунтовні знання з фізики шкільного рівня;
- пройти тести завдань, що були на ЗНО минулих років;
- ознайомитися з порадами, мобільними додатками і додатковими інтернет-ресурсами для успішного складання ЗНО з фізики;
- отримати консультації провідних викладачів фізичного факультету ХНУ імені В. Н. Каразіна;
- знайти однодумців та зав’язати знайомства з ними на форумах курсу;
- впевнено скласти ЗНО з фізики;
- розпочати навчання на омріяному факультеті.Дякую за увагу!Бажаю Вам нових ідей!Підписуйтесь на сторінку у fb.https://www.facebook.com/educationXXII/
пятница, 6 марта 2020 г.
Что не так со школьной физикой
Что не так со школьной физикой (и с учебниками!)
Время чтения: 4 мин
Даже от взрослых часто можно услышать, что они гуманитарии и никогда не понимали физику. Возможно, проблема не в том, что кто-то «технарь», а кто-то «гуманитарий», а в том, как предметы объясняют в школе? Наш блогер Кирилл Макеев рассказал, какие проблемы он видит в преподавании физики в школе, и предложил свои изменения.
Помните мой пост с аналогичным названием о математике? Давайте теперь разберёмся и с физикой. С ней в школе тоже серьёзные проблемы.
1. Физика — индуктивная наука с множественными элементами дедукции, а не чисто дедуктивная наука
К сожалению, не видел ни одного заведения, где достаточно ясно и подробно объясняли эти два сильно отличающихся подхода: дедукцию и индукцию. Кстати, есть ещё абдукция. Вообще научный метод и философию познания в стенах школы обсуждать как-то не принято, этого попросту нет.
В результате это закладывает базу сначала непонимания, а затем и незнания предметов естественно-научного и математического круга, равно как и нежелание заниматься тем, что совершенно непонятно и лишь представляет из себя набор несвязанных формул и странных идей. Как можно изучать то, основы чего остались за кадром? Почему-то с естественными и точными науками сегодня в школе дела обстоят примерно так.
2. Никакой ясности, что такое определение, экспериментальный закон и дедуктивно выведенная формула
Предметники-естественнонаучники как будто очень плохо разделяют все эти понятия на своих уроках и в некоторых своих книжках. Я снова плюну в огород первого пункта: если нет нормального фундамента (а понимание различий определения, экспериментального закона и дедуктивного закона есть не что иное, как основы), то хорошее здание науки в голове учащегося не построить.
Учебники, кстати, тоже не очень стараются дать эту важнейшую базу, частенько рады припудрить учащимся мозги. Хороший пример из «Физики» Перышкина: напряжение, которое в десятом классе определяется как разность потенциалов, в восьмом представляет из себя «работу, поделенную на заряд». Едва ли у величины может быть два определения в точной науке. Конечно, из одного вышеупомянутого можно показать и вывести другое (то есть они эквивалентны), автор в своём издании за десятый класс даже показал, что работа, поделенная на заряд, получается из разницы потенциалов. Но ни словечка не упомянул о том, как было у него же написано в восьмом и почему он не стал делать всё по уму тогда. Возможно, рассчитывает, что дети в десятом классе ничего не помнят из курса восьмогоого?
К первому и второму пунктам хочу отнести волшебные фразочки типа «закон Ома получен экспериментально». Далее обычно следует тишина без какого-либо пояснения, каким образом и насколько сложно это было сделать самому Георгу Ому. После подобного преподнесения истины остаётся ощущение, что случилось чудо и на свет появился закон Ома. Помню, что сам терпеть не мог за подобный подход физику в школе.
В этом пункте хочу отметить, что история (как и литература) абсолютно оторвана от физики, химии, биологии, математики, что в корне образовательного процесса неверно. Мы все на истории должны запомнить о каких-то там нескольких сотнях царьков, а не о том, каков был дух времени: что в конкретное десятилетие-двадцатилетие думали философы? О чём мечтали поэты и что изобретали инженеры и учёные? А также что происходило с основными религиями? Кто правил миром и к чему стремился привести свою страну тот или иной правитель?
3. Продолжим обсуждение учебников
Мне повезло в этом году наткнуться на задачники по физике, по которым учат в новомодной питерской школе № 777, для всё того же восьмого класса. Они хороши. После них можно ЕГЭ сдавать перед девятым классом. А почему бы и нет? Дети периодически решают задачи уровня десятого класса, ещё чуть их напрячь, и они в восьмом за год пройдут всю школьную программу. Но будет ли толк?
Можно решить сотню-другую непонятных задачек, но осмысления предмета это не даст. Есть неплохой пятитомник Мякишева за 10-11 класс, но кто готов прочесть порядка 2000 страниц за год-другой? Некоторые советуют трёхтомник Бутикова, но, на мой взгляд, он слишком краток. В принципе и теорфизику Ландау и Лифшица можно в школе почитать, но эффект будет в среднем никакой. Другое дело — американские учебники, которые мне довелось редактировать, рецензировать, дописывать и переписывать. Они с нашими не сравнятся, в хорошем смысле в пользу США.
4. Сила или слабость математики
Почему-то так сложилось в нашей стране, что задачки по физике часто опережают необходимые для их решения знания математики. В среднестатистической школе это обычно проявляется только к 10-11 классу, когда было бы хорошо уже уметь решать дифференциальные и интегральные уравнения, отлично владеть дифференциально-интегральным исчислением, но это не критично, почти из любой ситуации можно выкрутиться и обойтись без высшей математики.
В вузе дела обстоят веселее: насколько мне известно, сейчас инженерам стараются максимально укоротить как курс общей физики, так и высшей математики. Результат критически убогий. Например, студенты, не разбираясь в дифференциальных уравнения и их решении, должны что-то там рассчитывать в ядерных реакторах. Конечно, им даны волшебные формулы, которые позволяют справиться с проблемой сдачи зачёта или экзамена, но могут создать впоследствии серьёзную угрозу радиоактивных утечек в будущем. Или просто не понимающего физику инженера без работы. Может, это даже хорошо в подобной ситуации, что без работы?
Я вижу ещё много проблем у бедной физики: отсутствие перспектив в России, отсутствие талантливых преподов, ещё меньшая по сравнению с математикой мотивация у учащихся заниматься, отсутствие в школе нормального знакомства с квантовой механикой и другие. Но давайте остановимся и на этом и порадуемся, что три закона Ньютона ещё вызывают в народе какие-то ассоциации, а инженеры всё ещё добывают нефть и газ! Хороших всем образовательных будней!
среда, 4 марта 2020 г.
П'ять фізико-хімічних дослідів,
П'ять фізико-хімічних дослідів, які наочно відображують значення теоретичних відомостей з хімії та фізики та уміння їх об'єднувати!
Пам'ятаєте мультфільм «Вовка у тридев'ятому царстві»? А саме епізод, в якому головний герой у гостях у Василіс.
Вони створювали справжні казкові диковинки, а взялися пояснювали принцип – не надто цікаво! Чи просто Вовка не був готовий вчитися новому? Отож, демонструючи видовищні експерименти, поясніть, що лише людина, яка володіє відповідними знаннями, може створювати щось вражаюче і принципово нове. І при цьому важливо, щоб за формалізацією чи теорією в учнів не втратилось відчуття дива, що відбувається під час експерименту!
Саме досліди зі зрозумілим влучним поясненням, як працюють відповідні хімічні та фізичні закони, мотивує вивчати школярів такі складні дисципліни, як хімія та фізика.
1. Гарячий лід
Гарячий лід – реакція миттєвої кристалізації попередньо підготовленого розчину з соди, оцту та води. Експеримент дозволяє спостерігати при кімнатній температурі за миттєвим утворенням морозних візерунків з попередньо підготовленої рідини.
Зверніть увагу на те, що обов`язково треба додержуватися відповідних пропорцій та технології підготовки розчину. В інакшому випадку, зберігається вірогідність того, що експеримент з першого разу може не дати очікуванних результатів.
Чому так відбувається:
Сода являє собою кислу сіль, а оцет – слабо активна кислота. При їх взаємодії відбувається хімічна реакція з виділенням вуглекислого газу (це ті бульбашки, які можна також спостерігати при погашенні соди оцтом для тіста).
Утворена в ході реакції речовина називається ацетат натрію. Вона являє собою безбарвні кристали, які легко плавляться при нагріванні з додаванням води. При її випарюванні утворюється прозорий розчин. При різкому охолодженні розчин залишається рідким, а ось при потраплянні сторонніх речовин через пересиченість він стрімко кристалізується.
2. Невидимі чорнила
Чорнила без кольору з'явилися у сиву давнину, про них згадували ще давньогрецькі філософи. І не дивно, значення таких речовин виняткове: за допомогою невидимих оку чорнил можна передавати важливу інформацію, не боячись, що цінні відомості потраплять до рук випадкової людини.
В основі цієї непересічної знахідки, яка cтавала у пригоді багатьом таємним групам обраних - розвідникам та шпигунам, лежать прості закони хімії!
Чому так відбувається:
Вступаючи в хімічну реакцію між собою, певні речовини змінюють колір.
В даному випадку в лимонному соку міститься велика кількість вітаміну C, або аскорбінової кислоти. В результаті їх взаємодії вітамін С окисляється, цим обумовлене проявлення кольору після реакції.
Можна створювати невидимі чорнила ще і з залученням таких складових:
- картопляний сік чи відвар з рису (крохмаль, який міститься у соку та відварі при реакції з йодом фарбуються у синій колір);
- молоко та джерело тепла – вогонь на відстані, обігрівач чи праска (при впливі тепла молоко проявляється коричневим кольором);
- свічка та будь-які фарби на водній основі (напис на папері при фарбуванні поверхні проявиться, бо віск чи парафін створює водонепроникну плівку, яка, відповідно, не фарбується).
3. Кулька-магніт
Кожен малюк знає, що справжній маг може рухати предмети на відстані, а ось кожен учень усвідомлює, що в основі цих навичок лежить знання законів фізики!
Чому таке відбувається:
У звичайному стані ні кулька, ні папір не мають електричного заряду. Потерши об волосся, кулька отримала від'ємний заряд ("-"), а волосся отримало позитивний заряд ("+"). У природі "+" завжди притягується до "-".
Коли до паперу підносять заряджену кульку, то вона його притягує, оскільки сила тертя на воді незначна, а саме кораблик легкий, то він безперешкодно починає рухатись по напрямку до кульки.
Проводячи експеримент, важливо слідкувати, щоб кулька була на відстані від папірця, при торканні їх заряди урівноважаться.
4. Лавова лампа
Всі не раз бачили у продажі лампи, в середині яких міститься рідина з кольоровими пухирцями, що знаходяться у русі. Таку модель лампи легко зробити власноруч!
Чому таке відбувається:
В основі будь-якого соку міститься вода. Олія з водою не змішується та не розчиняються одна в одній ні ц спокійному стані, ні після змішування. Це пояснюється тим, що ці рідини різні за хімічним зв'язком: олія - малополярна речовина, а вода - це полярний розчинник.
При розчиненні солпадеїну виділяється вуглекислий газ, який підіймається на поверхню. Враховуючи, що він виділяється у соку, він, піднімаючись, захоплює у пухирцях і його.
5. Вогонь у руці
Вогонь - природне диво, на яке можна дивитись безкінечно! А якщо він горить просто у руках, чи можливо таке? Аж дух перехоплює! Зі знанням хімії можна приручити навіть стихію!
Чому таке відбувається:
Мильний розчин при взаємодії з пропаном чи бутаном утворює бульбашки, в середині яких і знаходиться газ. Власне, миючий засіб чи піна для вани за хімічними валастивостями не горять, тому створюють свого роду вогнезахисний прошарок між полум`ям та шкірою руки.
Нюанси досліду: шкіра руки повинна бути добре змочена мильним розчином, треба взяти якнайбільшу пригоршню, робиться це не для захисту. При контакті з сухою шкірою мильна піна швидко лопається, в мокрих же руках вона зберігається довше.
Слідкуйте за тим, щоб мильний розчин знаходився зверху зап`ястка, а не знизу чи збоку, адже в результаті горіння максимальна температура спостерігається саме у верхній частині полум`я.
Важливо! Такий дослід обов'язково треба виконувати за безпосередньої участі дорослих!
Досліди дозволяють зробити таїнство науки ближчим, а навчання цікавішим! Окрім того, при залученні в освітній процес експериментальної частини, в учнів виховується увага, спостережливість та допитливість до пізнання нового!
Читайте також статтю «Видовищні фізичні та хімічні досліди, які сподобаються вашим учням».
понедельник, 2 марта 2020 г.
Восточная философия и физика
Восточная философия и физика. Что их объединяет
«Разработки физики открывают для исследователей два пути: первый ведет к Будде, второй — к бомбе». Это цитата из книги «Дао физики» Фритьофа Капры, и она как нельзя лучше объясняет, почему важно знать взаимосвязь между религией, философией и наукой. Коротко рассказываем о параллелях между открытиями физиков и взглядами восточных мыслителей на проблемы пространства и времени, симуляции реальности и непостоянства Вселенной
На первый взгляд, направление прогрессу не задашь философскими мыслями. Сами результаты исследований от этого не зависят, однако то, как ученый мыслит, какие у него есть внутренние запреты, влияет на его путь. Известно, что некоторые изобретатели пожалели о своих достижениях, когда поняли, к чему может привести их открытие (Михаила Калашникова мучила совесть, что жертвами его АК-47 становятся и мирные люди; Альфред Нобель, создавая динамит, думал, что его разработки положат конец войне, а не наоборот).
В книге «Дао физики» автор Фритьоф Капра наглядно доказывает, что мистикам (так он называет философов Востока) были известны основные физические законы задолго до их открытия. Так какие можно найти параллели между физикой и восточной философией?
Выход за грани трехмерного пространства
Четырехмерное пространство в физике известно, как пространство Минковского. Ученые описывают это явление, используя преимущественно математические термины. Сделать это простым языком сложно, если вообще реально. Ведь на протяжении тысячелетий у нас формировались язык, способ мыслить в трехмерном пространстве, поэтому даже представить 4D, выражаясь современными терминами, под силу далеко не каждому.
В восточной философии выход за грани трехмерной реальности — довольно естественное явление. При должной подготовке этому может обучиться каждый. Мистики совершают выход за пределы реальности с помощью глубокой медитации. Но рассказать о своих ощущениях, так же как и ученые, они не могут. Просто не хватает слов.
Теория относительности Эйнштейна
Согласно теории Эйнштейна, для каждого человека события имеют разную последовательность. Конечно, скорость света настолько высока, что «поймать» событие на рассинхроне нереально. Если представить, что люди будут двигаться на высоких скоростях относительно каких-то событий, то тогда мы с удивлением обнаружим, что для испытуемых последовательность событий будет разной.
Восточные мистики в своих самых древних трудах утверждали, что пространство и время — не истина. Они считали эти понятия чем-то фальшивым, подвластным переменам, на которые никто не может повлиять. В одном из буддийских текстов физическое пространство называется «искусственной реальностью».
Ощущение времени зависит от состояния индивидуума на данный момент, считают философы. Медитация выводит за рамки реальности. И благодаря этой практике мы понимаем, что обычные понятия пространства и времени весьма относительны. Они действительно могут меняться в зависимости от внутреннего ощущения.
Движение во Вселенной
Квантовая теория рассказывает о том, что предметы, какими бы статичными они ни казались, на самом деле находятся постоянно в движении. Возьмите в руки проволоку или обычную ложку. Посмотрите на предмет через увеличительное стекло и вы увидите, как «мертвый» предмет внезапно ожил. Эту жизнь создают атомы, из которых состоят предметы. Для современных ученых не секрет, что материя не инертна, а находится в постоянном движении.
Философы Востока тоже подчеркивают, что Вселенная — это постоянное движение. В их трудах вы можете найти мысль о равновесии природы. Но тут же есть уточнение: речь не о статическом, а о динамическом равновесии. В одном из древних текстов говорится об обманчивой природе покоя: нам только на первый взгляд кажется, что вокруг нет движения, на самом деле нас окружает ритм, который задают предметы и определяет жизнь Вселенной.
Теория о непостоянстве и вовсе легла в основу буддизма. Будда видел в статичности проблему всех бед: люди страдают на земле, потому что излишне привязаны к устойчивым формам (недвижимость, работа, другие люди). Если мы примем мир таким, какой он есть, — движущимся и меняющимся, тогда жить станет легче и веселее. Взять, к примеру, смерть. В буддизме это не означает конец. Для умершего человека смерть — новый этап, новая жизнь, новый мир вокруг. Философия буддистов наполнена оптимизмом.
Вещи вокруг нас не заслуживают того, чтобы за них цепляться. Мы склонны бояться перемен, а буддисты, наоборот, не сопротивляются событиям и живут вместе со Вселенной.
Уже 40 лет книга «Дао физики» путешествует по разным странам и неизменно оставляет отклик в сердцах философов, ученых и тех, кто интересуется мироустройством. При этом Капра отмечает, что за последние десятилетия авторы начали изучать параллели между восточной философией и другими науками.
суббота, 29 февраля 2020 г.
фізичні та хімічні досліди
П'ять ефектних дослідів на основі фізичних та хімічних властивостей речовин, які мотивуватимуть школярів вивчати природничі науки.
Усі діти полюбляють усілякі досліди й мріють відчути себе трошки чарівниками. Доведіть, що це нескладно, але для цього обов'язково знадобляться відповідні знання з хімії та фізики! Запропонуйте учням в межах вивчення природничих наук разом зробити кілька захопливих експериментів з поясненням змісту реакцій з наукової точки зору.
1.Таємниче яйце дракона
Простий і видовищний експеримент, який легко провести разом з дітьми: обпалюємо шкаралупу курячого яйця, опускаємо у воду і спостерігаємо!
Чому таке відбувається
Коли шкаралупа вкривається тонким шаром сажі, в порах все ж залишається повітря. Яйце, занурене у воду, наче одягається у повітряну оболонку, яка переломлює світло і створює дзеркальну поверхню.
2. Фараонові змії
Фараонова змія – це сукупна назва хімічних реакцій, у результаті яких відбувається збільшення об'ємів реактивів у багато разів. Під час горіння хімічна суміш не лише збільшується у розмірах, але і звивається, мов зміюка.
Назву ж «фараонова» така реакція отримала від біблійного сюжету: за легендою, Мойсей продемонстрував фараону диво, кинувши на землю свого посоха, який одразу перетворився на змію.
Чому таке відбувається
Сода у процесі горіння розкладається на вуглекислий газ та водяну пару, цукор плавиться. Гази, які утворюються в ході реакції, спучують масу, тому «змія» повзе і звивається. Утворена речовина складається з продуктів горіння цукру. За структурою вона схожа на монтажну піну – порожниста всередині та легко ріжеться.
Фараонову змію з піни можна зробити, змішавши двоокис водню, марганцівку та побутовий миючий засіб.
3. Малюнок на воді
Такий вид малювання з'явився в Афганістані у XV ст. і має назву ебру. Це окремий вид мистецтва, що досить популярний у наш час у країнах Азії.
У ході досліду капаємо краплю акрилової фарби у воду. Після того, як фарба розтікається по поверхні, в центр попередньої краплі додаємо інший колір. У такий спосіб додаємо кілька кольорів, чим їх більше, тим видовищним буде результат.
Після додання всіх фарбників за допомогою зубочистки малюємо візерунки на колах. Потім у цю візерункову плівку опускаємо все, що хочемо пофарбувати.
Чому таке відбувається
Основу акрилових фарб складають полімерні речовини, які є легшими за воду, тому вони не тонуть, а завдяки хімічним властивостям і не розчиняються водою.
Для такого експерименту можна також використовувати лак для нігтів, поліуретанові або масляні фарби. Робити дослід потрібно швидко, поки фарба не висохла.
4. Неньютонівська рідина
Неньютонівська, або аномальна рідина, – особлива речовина, густина якої змінюється в залежності від градієнта швидкості. Неньютонівські не піддаються законам звичайних рідин, адже вони змінюють свою щільність і в'язкість при фізичному та механічному впливові (та навіть звуковими хвилями!). Тобто неньютонівська рідина є речовиною у двох агрегатних станах – твердому та рідкому, в залежності від того, з якою швидкістю до неї торкатися.
Для досліду треба змішати у рівних пропорціях воду та крохмаль, за бажанням додавши кілька крапель харчового барвника (від не впливає на перебіг реакції, а лише додає речовині відповідного кольору).
Чому таке відбувається
Частинки крохмалю набухають у воді, при цьому утворюються контакти у вигляді хаотично сплетених молекул. Ці міцні зв'язки називаються зачепленнями. При різкому впливі міцні зв'язки не дають молекулам зрушити з місця, і система реагує на зовнішній вплив пружністю. При повільному впливові зачеплення встигають розтягнутися і розплутатися. Сітка рветься і молекули розходяться.
5. Гейзер власноруч з Соca Cola
Саморобний гейзер – потужний викид піни з ємності з рідиною, в результаті взаємодії напою Соca Cola з содою, кухонною сіллю чи драже Mentos (максимальна реакція при реакції з содою).
Вперше цей досвід був продемонстрований на телебаченні у 1999 році, після завантаження відео на YouTube, експеримент набув найбільшої популярності. Це викликало появу низки відеороликів з подібними дослідами.
Чому таке відбувається
Основу напою Соca Cola складає ортофосфорна кислота, сода є лугом, при їх взаємодії наступає реакція нейтралізації. Утворений в результаті цього газ виштовхує рідину на поверхню. Це призводить до утворення потужного фонтану. Найпотужніша реакція відбувається з низькокалорійною колою, у складі якої є штучний підсолоджувач аспартам. Саме завдяки цій речовині у складі коли знижується поверхневий натяг рідини, який підсилює реакцію.
Експерименти подібного типу відображають практичний зміст складних хімічних реакцій та фізичних процесів та підвищують зацікавленість школярів до навчання. Досліди в такому форматі можуть здійснюватися з учнями будь-якого віку та обов'язково супроводжуватися поясненням суті процесів.
воскресенье, 12 января 2020 г.
Фізичні та хімічні досліди
Фізичні та хімічні досліди, які яскраво демонструють дію законів природи.
Краще один раз побачити, ніж сто разів почути. Утім, коли справа стосується не помилок, а наукових експериментів, значно краще зробити самому і дізнатися з власного досвіду. Добірка простих експериментів, які можна без проблем виконати в умовах класу, стане родзинкою уроку та збільшить цікавість дітей до науки.
Замінник гелієвих кульок
Як надути повітряну кульку? За допомогою насосу, гелію чи, може, у класичний спосіб? А чи знають ваші учні, що це можна зробити за допомогою оцту, соди, та звичайної пляшки? Це дуже просто, достатньо зробити все так, як показано на відео.
Чому так відбувається: Під час змішування соди та оцту виділяються вода (H2O) та вуглекислий газ (СО2), який і наповнює кульку. Вода залишається у пляшці, тоді як газ, маючи значно меншу щільність, заповнює об’єм у кілька разів більший за початкову сукупну масу оцту і соди. Аналогічна ситуація і з водяною парою. Щільність води при температурі 100С майже в 2000 разів вища за щільність пари.
Цікаво знати: Цей ефект застосовують кулінари та косметологи. Дія зозпушувачів тіста та масок-пілінгів для обличчя базується саме на ньому. Тісто піднімається завдяки молекулам вуглекислого газу, що виробляється під час контакту реактивів із рідиною, а суміш маски створює пружну піну.
Схожий експеримент можна повторити з дещо іншими інгредієнтами, замість вуглекислого газу наповнивши кульку воднем.
Важливо! Такий дослід обов'язково треба виконувати за участі дорослих!
Паперова кришка
Розказуєте дітям про атмосферний тиск? Покажіть! Експеримент із паперовою кришкою не тільки здивує учнів, а й продемонструє користь та винахідливість науки.
Наповнюємо колбу рідиною та накриваємо папером (можна використати ламіновану картку). Акуратно перевертаємо, утримуючи паперовий лист та даємо йому просякнутися водою, після чого він «приклеїться» до країв склянки (за рахунок сили поверхневого натягу). Прибираємо руку та дивимося на результат!
Чому так відбувається: вода не виливається зі склянки завдяки різниці атмосферного тиску. Коли ми перевертаємо посуд, виникає повітряна подушка – середовище зі зниженим тиском, яка й утримує рідину. Спочатку, під дією сили тяжіння, вода стікає вниз та зменшує щільність кисню вгорі, а оскільки папір перешкоджає проникненню повітря, тиск лишається дуже низьким.
На жаль, ефект не вічний. Вода випарується, а щільність повітряної подушки неодмінно зростатиме, відповідно, сила утримання зменшуватиметься.
Зауважте: експеримент може виглядати ефектніше, якщо крім паперу використати дрібну сітку, що здатна тримати воду у склянці після усунення паперу чи ламінованої картки.
Ефект гумового яйця
Багато хто у дитинстві бачив рекламу – одне з курячих яєць змащують зубною пастою, тоді як інше лишають у слабкому кислотному розчині незахищеним. Через кілька годин шкаралупа незахищеного яйця стає м'якою, тоді як на змащеному лишається міцною.
Аналогічний експеримент можна провести у класі, але для наочності дослід має тривати щонайменше 24 години.
Чому це відбувається: оцет належить до слабких кислот та за певний час (зазвичай, 24 години) повністю розчиняє кальцій у шкаралупі. Ацетат кальцію, з якого складається тверда оболонка яйця, переходить у оцтовий розчин, лишаючи на поверхні лише тонку мембрану – шар папероподібної прокладки, що відділяє шкаралупу від білку.
Мембрана є пористою, тому вода та ніші речовини можуть проходити всередину яйця, що робить його більш пружним та гладким. А щоб досягти ефекту гумового яйця, його доведеться потримати в оцті кілька днів.
Температура і щільність води
Для експерименту знадобляться дві склянки – з теплою та холодною водою (для наочності теплу воду можна пофарбувати у червоний колір, а холодну – в синій) і ламінована картка. Кладемо картку на склянку з теплою водою, перевертаємо та ставимо на склянку з холодною. Обережно прибираємо перетинку, дозволяючи шарам води зіткнутись.
Тепла вода залишиться зверху, а холодна – знизу. Якщо провести цей експеримент навпаки, розташувавши склянку з теплою водою внизу, то вона змішається з холодною.
Чому так відбувається: Легша (менш щільна) рідина піднімається, а важча опускається. Звісно, цей ефект тимчасовий. Як тільки температура у склянках зрівняється, рідини змішаються.
Аналогічний експеримент можна провести у контейнері з холодною водою, як показано у відео нижче.
Те саме стосується й повітря. Примусьте папір рухатися за допомогою теплого повітря, що піднімається над свічкою.
Різна щільність рідин
Можливо, школярі чули про те, що Мертве море настільки солоне, що у ньому не можна потонути. Звісно, ви не відправите всіх учнів на узбережжя Мертвого моря, втім, дивовижні властивості рідин можете продемонструвати і у шкільних умовах.
Чому так відбувається: Вода, сироп та олія мають різну щільність, тож можуть утримати предмети різної ваги. Металева гайка має найбільшу щільність, тому тоне навіть у сиропі, а от пластик важчий за олію, але легший за воду.
Проведення дослідів не лише допоможе запам’ятати абстрактні теорії, а і продемонструє школярам прикладне значення науки. А спонукати дітей застосовувати отримані знання для вирішення щоденних проблем – одна з важливих місій учителя!
Подписаться на:
Сообщения (Atom)